Будапешт

Розпорядок в неділю:

11.30 – Тайна Покаяння;

11.30 – Молитва до Богородиці (вервиця)

11.45 – Молитва за дітей(матері в молитві)

12.00 – Божественна Літургія;

13.00 – Катехизація для дорослих; Розпорядок богослужінь в будні дні (якщо велике релігійне свято):

17.45 – Тайна Покаяння;

18.00 – Божественна Літургія;

Фейсбук група парафії:  https://www.facebook.com/groups/225357321354159/

Довідка:

Угорщина – країна, з якою не так вже й давно українці поділяли спільну політичну історію в межах Австро-Угорської імперії. Не дивно отже, що саме в Буді (місто, яке тепер разом з Пештом творить столицю Угорщини – Будапешт) 1837 року побачила світ «Русалка Дністровая». До того ж, Угорщина – один з найближчих наших сусідів, а отже, впродовж століть чимало українців оселялися в цій країні, творячи тут національну меншину. Звісно, до Угорщини зазвичай перебиралися мешканці Галичини і Закарпаття, з яким країна межує. Раніше українці досить швидко асимілювалися з угорською громадою, проте, в останні десятиліття, життя нашої діаспори позначене інтеграцією в суспільство, але з виразним збереження власних культурно-національних і релігійних особливостей. В цьому заслуга свідомих своєї ідентичності земляків, зокрема пані Ярослави Хортяні, голови Європейського конгресу українців та голови Державного самоврядування українців Угорщини.

Завдяки тому, що угорський уряд прийняв ряд законів щодо національних менших, українці мають змогу брати участь у самоврядуванні та на державному рівні дбати про розвиток своєї культури на угорській землі. Так у 1999 році було сформовано Державне самоврядування українців Угорщини та органи місцевого національного самоврядування. Ці інституції створені для національних груп, які мешкають в Угорщині понад століття. Співпрацюючи з владою, вони мають змогу отримувати з державного бюджету кошти на втілення різноманітних культурно-освітніх програм.

Але ще до створення цього органу в Угорщині активно діяло Товариство української культури (з 1991 року), а при ньому – недільна українська школа.

Здавалось би – національна меншина українців впродовж останніх трьох десятиліть має всі умови для гармонійного розвитку і збереження ідентичності, але – була царина, в якій бракувало українського наповнення – духовне життя. Люди бажали молитися своєю мовою у своєму обряді.

Шлях до творення української парафії був поступовим. На початку двотисячних років на прохання громади, раз у рік, переважно на Великдень, святкове богослужіння відправляв угорський священик Ласло Пушкаш. Для повноцінного релігійного життя згідно батьківської традиції цього абсолютно замало, тому вірні вели перемовини з керівництвом УГКЦ про створення повноцінної парафії. 3 жовтня 2008 року, в церкві св. Флоріана, що на площі Тараса Шевченка, відбулася перша Літургія для українських греко-католиків рідною мовою, яку відслужили Блаженніший Любомир Гузар та владика Богдан Дзюрах. З того часу до Будапешта з частими душпастирськими візитами почав приїздити світлої пам’яті о. Василь Поточняк, секретар Пасторально-Міграційного відділу УГКЦ, який налагоджував співпрацю між угорською Церквою та українською громадою.

З 2012 року Пасторально-Міграційний відділ УГКЦ призначив о. Дам`яна Габорія, священика Київської Архаєпархії УГКЦ, для духовної опіки українців Угорщини, який відвідував регулярно громаду з душпастирським візитом приїжджаючи із Києва. Згодом, завдяки старанням очільника Міністерства Людських ресурсів Угорщини, міністра Балога  Золтана, було створено матеріальні умови для того, щоб українці мали душпастирську опіку на постійній основі. Так з вересня 2016 року стали можливими щонедільні богослужіння. Громада молилися в угорській греко-католицькій церкві св.Флоріана, в болгарській православній церкві свв.Кирила та Методія.

З травня 2017 року громада розпочала українські богослужіння в угорській римо-католицькій церкві св.Михаїа, що на туристичній вулиці Ваці 47.

З благословення митрополита угорської греко-католицької церкви владики Філіпа Кочіша та владики Йосифа Міляна, голови Пасторально-Міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ, громада в Будапешті офіційно стала парафіяльною спільнотою під  Покровом Богородиці. На сьогоднішній день вона налічує сотню постійних парафіян з тим, що у святкові дні на богослужіння приходить близько чотириста осіб (крім українців, які постійно мешкають в Будапешті, побільшало число заробітчан і студентів).

Впродовж останніх двох років парафія проявляє подивугідну активність – реколекції, вертепи, концерти, дитячі табори, відзначення національних свят, паломництва та багато інших заходів. Крім цього, при храмі діє спільнота «Матері в Молитві», «Назаретські родини», Центр кардинала Гузара, в рамках якого діє Рідна Школа в Будапешті, Школа Євангелізації, Школа Лідерства. Для дітей та молоді створена скаутська організація, яка відноситься до Федерації скаутів Європи. Не полишають вірні й діл милосердя, дбаючи про вояків на Сході України та інших потребуючих.

З літа 2019 року почав виходити християнський часопис «Благовіст» для українців в Угорщині.

Поза тим, вони мають велику мрію – власний храм на угорській землі, як символ зв’язку з прабатьківською культурою, де б не були…