Що таке Хресна Дорога ?

ХРЕСНА ДОРОГА

Христос не перестав помирати. Люди щодня навколо нас терплять і помирають, а під їх видом Христос жертвується своєму Отцеві для спасіння світу. Хресна дорога є також дорогою життя, справжній християнин не може про це забути…

Богослужіння хресної дороги завжди БОГОВІ миле, а нам дуже помічне. Цей духовний скарб переносить нас думкою у ту сиву давнину, коли Пилат засудив Ісуса Христа на смерть. Розважаючи про Христові страсті, Його терпіння і муки, ми йдемо за Ісусом, крок за кроком аж на гору Голгофту, де було виконано вирок смерті – розп’яття.

Хресна дорога – це свідоцтво вічної незгасаючої любові Ісуса Христа до нас, яка освячена невинною Кров’ю, нечуваними стражданнями та незліченними Ранами Святого Тіла нашого Спасителя.Тож розпалімо свої серця вдячністю і гарячою любов’ю до Ісуса через духовну співучасть в цьому набоженстві до Божого Сина за відкуплення людського роду від гріха і вічної загибелі.

Подаємо до ваших рук це набоженство і прихиляємо ваші серця в покорі та любові до нашого Спасителя, Ісуса Христа і даємо можливість кожному пізнати себе, знайти своє місце у цій Хресній дорозі та запитати: “хто я?” – Вероніка, киринейчик, сотник чи злочинець…

Як треба відбувати Хресну дорогу?

Хресну дорогу можемо відбувати публічно – з участю парафії і священика, або індивідуально в церкві чи вдома.

Хресна дорога – це розважання про страсті Христові біля кожної стації, яку можна закінчити молитвою “Отче наш”, “Радуйся Маріє”, ” Слава Отцю…” або “Котрий за нас терпів рани…”. Ідучи від стації до стації, можемо переплітати наші розважання і молитви з побожними піснями. Перед початком Хресної дороги робимо намірення: за що жертвуємо цю молитву (прощення гріхів, за спокій в родині, за здоров ‘я дітей, за народ, за церкву, за душі в чистилищі чи інше)                                                          

Вступна молитва

Ісусе, Спасителю мій розп’ятий, люблю Тебе понад усе і з цілого серця жалую, що я Тебе, мого Господа, так часто ображав. Щоб Тобі подякувати за ласку спасіння, перепросити Тебе за свої гріхи і випросити собі ласку витривання в доброму, хочу розважати Твої муки і смерть. А жертвую Тобі ці розважання і молитви за душі в чистилищі (особливо за душу N.N.). Вчини, мій любий Ісусе, щоб цю Хресну дорогу я відправив на Твою славу і на користь мені та душам у чистилищі. Амінь

РОЗДУМ 1.

Стояння 1. Ісуса засуджують на смерть

– Поклоняємося Тобі, Христе, і величаємо Тебе…

– Бо ти через хрест Свій відкупив світ.

“А вони ще гірше кричали:”Розіпни його!” Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, побичувавши, видав, щоб його розіп’яли”. (Мр 15,14–15)

Не суди!

– Ти, що за нас терпів рани…

– Ісусе Христе, змилуйся над нами.

Стояння 2. Ісус бере на себе хрест

“Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули Його в його одежу. Опісля ж повели його на розп’яття.”(Мк 15, 20)

Не кривди!

Стояння 3. Ісус падає перший раз під хрестом

“Та Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що Його покарано, що Бог його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на Ньому, і Його ранами ми вилікувані. Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на Нього”.(Іс 53 4-6)

Піднось на духу!

Стояння 4. Ісус зустрічає свою Матір

“Симеон же сказав до його матері Марії:”Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу…” Мати його зберігала всі ці слова у своїм серці”.(Лк 2,34-35, 51

Будь як мама!

Стояння 5. Симон з Киринеї допомагає Ісусові нести хрест

“Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест. І привели його на місце Голготу, що значить Череп–місце.”(Мк 15, 21–22)

Будь ближнім!

Стояння 6. Вероніка витирає Ісусове обличчя

“Не було в ньому ні виду, ні краси – ми бачили його – ні вигляду принадного не було в ньому. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав страждання; немов людина, що перед нею обличчя закривають”.(Іс 53, 2-3)

Будь чистим!

Стояння 7. Ісус вдруге падає під хрестом

“Я – чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву. Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі. Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він. Він розбив щебенем мої зуби, він повалив мене в порох”.(Єр 3,1-2,9,16)

Не падай!

Стояння 8. Ісус просить Єрусалимських жінок, щоб плакали над особистими гріхами

“Ісус обернувся до жінок, сказав: “Дочки єрусалимські, не плачте наді мною, а плачте над собою і над вашими дітьми!”(Лк 23,28)

Люби своїх близьких!

Стояння 9. Ісус падає третій раз

“Бог поклав на нього гріхи нас усіх… Усі ми, як вівці, блукали, кожен ходив своєю дорогою, провини нас усіх Господь поклав на нього”.(Іс 53,6)

Відвідуй хворих!

Стояння 10. З Ісуса здирають одяг

“Тоді розіп’яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме”.( Мк 15,24)

Будь  людиною!

Стояння 11. Ісуса прибивають до хреста

“Була ж третя година, коли вони розіп’яли його. А був і напис, за що його засуджено, написаний:”Цар Юдейський”. І розіп’яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього”.(Мк 15,25-27)

Будь жертовним!

Стояння 12. Ісус вмирає на хресті

“А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев’ятої години. О дев’ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: “Елої, Елої, лама савахтані?” – що означає у перекладі:”Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?” І Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа. Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: “Чоловік цей справді був Син Божий”.(Мк 15,33–34.37.39)

Помирай, щоб жити!

Стояння 13. Ісуса знімають із хреста

“Коли ж настав вечір, Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, купивши полотно, зняв тіло Ісуса з хреста”.(Мк 15,42-43.46)

Люби як мама!

Стояння 14. Ісуса кладуть до гробу

“Йосиф Ариматейський обгорнув тіло Ісусове полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу; Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено”.(Мк 15, 46–47)

Люби життя!

Отче наш… Радуйся Маріє… Вірую… Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу…

Підготувала  –  с.М. Кароліна

РОЗДУМ 2

На незнайомій території потрібна карта. Життя людини є дорогою в невідоме. Життя людини є великим невідомим… Дорога Христа i Твоя дорога… Чи йдеш у правильному напрямку? Чи йдеш у ту сторону, де є хрест? Бо лише там можеш зустріти Христа.

Стояння 1. Ісус перед Пилатом

Хотів жити спокійно, безтурботно. Хотів бути чистим. Тому він так довго тримав руки у воді, яку на його наказ принесли воїни. Якщо було б це можливо, напевно він не прийняв би жодного рішення, не віддав би жодного наказу. Але це було б неможливо. Він повинен був вибирати.

Яким я хочу мати життя? Чи вмію вибирати?

Чи беру відповідальність за те, що роблю?

Стояння 2. Ісус бере хрест на свої плечі

Дали Тобі хрест.  Цей хрест мав подвійний вимір. Був виразом любові Бога до людини. Але в ньому також містилась відповідь людини на цю найбільшу любов. Трагічна й сумна відповідь. Мене також Господь любить. А якою сьогодні є моя відповідь?

Стояння 3. Ісус уперше падає під тягарем хреста

Це мало бути цікаве видовище. Від самого початку це було видно: процес у Пилата, бичування, а тепер падіння на єрусалимський щебінь. Люди були задоволені. Урешті щось відбувається. Урешті хтось перервав монотонність їх щоденності.

На вулиці трапився випадок. Навколо поранених тіл зібрався великий натовп людей, а натовп збільшується.

Чи я є також там?

Чи для мне страждання іншої людини є також видовищем, на яке я мушу подивитися?

 Стояння 4. Ісус зустрічає свою Матір

Вона прийшла там не з цікавості. Вона хотіла бути з тобою. Її мовчазна присутність була всім, що могла Тобі пожертвувати. Це було дуже багато. Таким способом допомагала нести Твій хрест. Ти сказав: «Радій з тими, хто радіє і плач з тими, хто плаче».

Чи зумію я терпіти з тими, хто страждає?

Стояння 5. Симон Киринеянин допомагає нести хрест

Не був щасливий від того, що солдати казали йому нести Твій хрест. Це зрушило його плани. Це вимагало зусилля. Ти був для нього незнайомцем, чи людиною, з якою випадково зустрівся.

І так часто буває. Приходиш саме в тих людях, яких зустрічаю випадково, у тих, яких бачу перший раз у житті. Хрест, який вони двигають є тим самим хрестом, який Ти колись ніс.

Як реагую я на таких людей? Чи я сучасний Симон Киринеянин?….

Стояння 6. Жест Вероніки

Оточував Його великий натовп. Дивилися з цікавості, дискутували між собою, сварилися. Були вболівальниками. Ти мусив почуватися дуже самотнім. І саме тоді підійшла Вероніка зі своєю хустиною. Ти був їй вдячний за гарну, справжню та відважну любов.

Світ двадцять першого століття є світом людей самотніх. Вони є серед розкричаного натовпу.

Чи я зможу їх там помітити?

Чи зможу хоча б  маленьким жестом дати їм свою любов?

Стояння 7. Ісус падає вдруге

Балка хреста тяжіла на Твоїх плечах, а сил мав Ти щораз менше. Це було вже друге падіння. Після кожного наступного падіння окрім фізичного знесилення, приходить також і духовне та внутрішнє знесилення. Тоді в людині щораз то більше байдужості, знеохочення, резиґнації. Але ти встав. Ти добре знав, що мусиш довести людям, що Голгофу можна подолати навіть тоді, коли несеш важкий хрест.

А я…?

Чи я після кожного падіння встаю?

Чи не відмовляюся боротися за самого себе?

Чи хочу йти далі?

Стояння 8. Зустріч з єрусалимськими жінками.

Ти був для них людиною, яка страждає. Співчували Тобі. Але були безпорадні. Не могли нічого зробити, щоб Тобі допомогти. Дивилися на хрест, як на видиму, дуже реальну дійсність.

Однак не задумувалися над тим, чому Ти терпів. А однак джерелом Твого страждання була людина та її гріх.

А я…? Чи я почуваюся хоча б трохи винуватий?

Стояння 9. Ісус падає втретє

Напевно вже ніхто не сумнівався в тому, що донесеш хрест на Голгофу, що досягнеш мети. І тоді зовсім несподівано знову падаєш. Ти був за крок від мети. Це падіння напевно було для тебе болісною несподіванкою.

Інколи людське життя є однією незакінченою серією багатьох падінь. Важливим є те, щоб людина хотіла боротися до кінця, щоб уміла після кожного падіння встати, щоб хотіла спробувати ще раз. Бо лише тоді так насправді можна перемогти.

А я…? Чи я є людиною яка встає?

Стояння 10. З Ісуса здирають одяг

Забрали Тобі все. Забрали навіть те, що мав ти найбільш особисте, найбільш інтимне, на що Ти як людина мав право. Але Ти не проклинав, не бажав нічого поганого. Ти знав, що колись людина змушена буде стати перед Богом у цілій правді, у безжалісній голій правді свого життя.

А я…? Чи я є на це готовий?

Стояння 11. Ісуса прибито до хреста

Це був страшенний біль. Адже Твоє страждання тривало вже декілька годин.

Як довго людина може страждати?

Скільки страждання зможе знести? Напевно стільки, скільки в її серці любові.

А скільки любові є в мені?

Стояння 12. Ісус помирає на хресті

Кожну смерть можна пережити багатьма способами. Ти помирав так, як жив: у мовчанні, у любові, яке говорило жити до кінця, у глибокій довірі до Отця: «Отче, у Твої руки я віддаю дух мій».

Чи я зумію мовчати?

Чи не замінюю всі мої справи на слова?

Чи зумію прийняти все, що дає мені Господь?

Стояння 13. Тіло Ісуса знято з хреста

Коли ти розпочинав своє земне життя, то було біля Тебе заледве декілька осіб. Тепер залишилася маленька жменька тих найвірніших.

Легко є бути біля Тебе в годинах слави, у хвилинах величі. Але правдиву вірність, справжню віру. І справжню любов можна побачити лише з висоти хреста, у хвилинах великих досвідчень.

Чи я зміг би визнати свою приналежність до Ісуса в кожній моїй життєвій ситуації?

Чи моя віра не полягає лише на словесних деклараціях?

Стояння 14. Тіло Ісуса покладено до гробу

Боялися Тебе навіть після Твоєї смерті. Хотіли використати всі засоби безпеки. Тому поставили біля гробу солдатів, закрили величезним каменем тощо. Однак усі ці забезпечення виявилися недостатніми. Ти й так воскрес! Перемогла Правда! Перемогла Любов! Переміг Бог!

Господи, прошу Тебе. Воскресни також і в мені!!!

Закінчення

Через хвилину не буде мене вже тут, у цьому храмі. Повернуся додому, до своїх обов’язків, до місця своєї праці. Буду йти різними дорогами. Але б якою дорогою я не йшов, всюди зустріну людей. Будуть повторюватися стояння тієї хресної дороги, яку перед хвилиною я роздумував. У кожній людині зустріну Тебе, Господи. Обурювався я на тих, які товаришували Тобі в хресній дорозі.

Але чи я буду кращий?

Чи в мені знайдеш правдивого приятеля?

Чи буду Тобі вірним?

Чи витриваю до кінця?

Моєю відповіддю на ці питання буде моє життя. Уже за хвилину розпочнеться екзамен. Мій екзамен. Екзамен моєї віри. Екзамен моєї любові. А результати цього екзамену випишеш колись у заліковій книжці мого життя. Дай Боже, щоб був позитивний. Про це хочу Тебе, Господи, просити. Амінь.